Прогоноз фестивалів на 2012 рік в Україні

 

Прогоноз фестивалів на 2012 рік в Україні
Цього року очікуються феноменально цікаві-події.
По-перше заплановано кінець світу.
По-друге в ЄВРО 2012, в Україні
По-третє,  а яке там по-третє, якщо перших два заходи своєю популярністю перекривають усе.
Так от, під час цих подій, в Україні спостерігатиметься мінімальна кількість якісних фестивалів, бо всі кошти, всі ресурси будуть заплановані на усунення наслідків від цих подій.
Що це значить, а те, що будь які кошти, що вимагатимуться на проведення того чи іншого фесту, будуть даватися лише з умовою, що вони вплинуть на роведення ЄВРО 2012. Тому у всі фестивалі, які фінансуватимуться з боку держави, або малих підприємців та підприємств не будуть мати чітко визначеного споживача, як наприклад: «Ми проведемо фестиваль гарбузів, але кожен гарбуз розмалюємо лого ЄВРО-2012, і намалюємо на гарбузах клітинок із футбольних м»ячів — бо приїдуть туристи і треба буде їх здивувати». І цікавого фестивалю гарбузів не вийде і сувеніри ніякі, то хто їх купуватиме ?
Якщо у Вашому місті, у вашій фестивальній агенції, чи у вашому культвідділі чи універі по культурі не готуються до такого, то це феномен.
Всі чекають на гроші, які нам привезуть туристи, які взагалі можуть не приїхати до нас 🙂
Так от маємо ситуацію, прогноз фестивалів такий — адмінмашина, яка функціонує в нашій державі — вона трохи поламана, а тому продукт, який вона випускає виходить дещо з дефектом. Зрозуміло що дефектний продукт купувати не захочуть, оскільки не повірять що він справжній. Тоді ж фестивалі, як один з продуктів теж не користуватимуться попитом на 2012 рік, оскільки є загроза що щього року будуть трохи «бракованими».
Та на щастя не все так погано, бо потім буде кінець світу!
Не варто розчаровуватись, просто посміхніться із слів, що зведені до купи під загальною назвою: «Прогоноз фестивалів на 2012 рік в Україні», оскільки серйозності в них стільки, скільки у підготвці до ЄВРО 2012 в селі Чабанівка, яке знаходиться за 30 кілометрів від проїздної траси до облцентру 🙂

Цього року очікуються феноменально цікаві-події.

По-перше заплановано кінець світу.

По-друге в ЄВРО 2012, в Україні

По-третє,  а яке там по-третє, якщо перших два заходи своєю популярністю перекривають усе.

 

Так от, під час цих подій, в Україні спостерігатиметься мінімальна кількість якісних фестивалів, бо всі кошти, всі ресурси будуть заплановані на усунення наслідків від цих подій.

 

Що це значить, а те, що будь які кошти, що вимагатимуться на проведення того чи іншого фесту, будуть даватися лише з умовою, що вони вплинуть на проведення ЄВРО 2012. Тому у всі фестивалі, які фінансуватимуться з боку держави, або малих підприємців та підприємств не будуть мати чітко визначеного споживача, як наприклад: «Ми проведемо фестиваль гарбузів, але кожен гарбуз розмалюємо лого ЄВРО-2012, і намалюємо на гарбузах клітинок із футбольних м»ячів — бо приїдуть туристи і треба буде їх здивувати». І цікавого фестивалю гарбузів не вийде і сувеніри ніякі, то хто їх купуватиме ?

 

Якщо у Вашому місті, у вашій фестивальній агенції, чи у вашому культвідділі чи універі по культурі не готуються до такого, то це феномен.

 

Всі чекають на гроші, які нам привезуть туристи, які взагалі можуть не приїхати до нас 🙂

 

Так от маємо ситуацію, прогноз фестивалів такий — адмінмашина, яка функціонує в нашій державі — вона трохи поламана, а тому продукт, який вона випускає виходить дещо з дефектом. Зрозуміло що дефектний продукт купувати не захочуть, оскільки не повірять що він справжній. Тоді ж фестивалі, як один з продуктів теж не користуватимуться попитом на 2012 рік, оскільки є загроза що щього року будуть трохи «бракованими».

 

Та на щастя не все так погано, бо потім буде кінець світу!

 

Не варто розчаровуватись, просто посміхніться із слів, що зведені до купи під загальною назвою: «Прогоноз фестивалів на 2012 рік в Україні», оскільки серйозності в них стільки, скільки у підготвці до ЄВРО 2012 в селі Чабанівка, яке знаходиться за 30 кілометрів від проїздної траси до облцентру 🙂

 

Фестивалі — вигідно чи як?!

 

Фестивалі — вигідно чи як?!
Вже двадцять років маємо свою Незалежність. Двадцять років сперечаємось про доцільність тієї чи іншої мови вдома. Двадцять років гуляємо під проводом комуноверховних магів-перевертнів в економіці, суспільстві, торгівлі і культурі. І що?! Як Вам результати?!
Якщо чесно, то  здається що все ніби й то так має бути. Головне щоб не гірше. Можливо народиться такий герой, який врятує нас від усіх бід, негараздів і інших так би мовити какашок у які не хочеться зовсім вступити.
Герой прийде, і все буде добре, але ми не знаємо коли і для кого.
А поки маємо що маємо! Чи можливо не поки, а завжди 🙂
То ж повертаюсь після невеличкого відводу вбік до теми «Фестивалі — вигідно чи як?!»
Вже більше десяти років як нас захопила хвиля фестивалів і ми почали фестивалити. Фестивалим з кашею в Кам’янці, фестивалим з Махном в Гуляйполі, Києві і Львові (здається), фестивалимо з борщем у Борщеві, фестивалимо з вином у Закарпатті та Криму і так далі.
Що означає фестиваль на українському рівні — це значить розбавити сіру буденність якравим святом (або принаймні спробою яскравого свята).  Та чомусь 70 % цих свят проводиться аби просто провестись і при цьому дуже й дуже мало використовується функція ПІАРУ під час фестивалів, функція соціальної ідеї (за виключенням молодіжних свят), функція обміну та напрацювання нових проектів, а ще головне функція постійності.
Як на мене, то функція постійності повинна бути присутньою у всіх фестивалях України. Це ж як продовження і результату наших свят, так само і спрощення в організації, фінансуванні та матеріальній базі фестивалів.
Можна фестивалити постійно, головне знати для чого це робити, але ж якщо свято проходить без загального соціального значення — це не свято, а пардоньте — проїдання та марна трата ресурсів.
Тож знову повернуся до запитання: «Фестивалі — це вигідно чи як?!», мабуть що не зможу дати вичерпної відповіді, але тільки тому, що не даю визначення вигоди, бо все що робить робиться на краще, але знову ж ми не знаємо на перед краще кому, і краще як!

Вже двадцять років маємо свою Незалежність. Двадцять років сперечаємось про доцільність тієї чи іншої мови вдома. Двадцять років гуляємо під проводом комуноверховних магів-перевертнів в економіці, суспільстві, торгівлі і культурі. І що?! Як Вам результати?!

Якщо чесно, то  здається що все ніби й то так має бути. Головне щоб не гірше. Можливо народиться такий герой, який врятує нас від усіх бід, негараздів і інших так би мовити какашок у які не хочеться зовсім вступити.

Герой прийде, і все буде добре, але ми не знаємо коли і для кого.

А поки маємо що маємо! Чи можливо не поки, а завжди 🙂

 

То ж повертаюсь після невеличкого відводу вбік до теми «Фестивалі — вигідно чи як?!»

Вже більше десяти років як нас захопила хвиля фестивалів і ми почали фестивалити. Фестивалим з кашею в Кам’янці, фестивалим з Махном в Гуляйполі, Києві і Львові (здається), фестивалимо з борщем у Борщеві, фестивалимо з вином у Закарпатті та Криму і так далі.

 

Фестивалі чи як?

Що означає фестиваль на українському рівні — це значить розбавити сіру буденність якравим святом (або принаймні спробою яскравого свята).  Та чомусь 70 % цих свят проводиться аби просто провестись і при цьому дуже й дуже мало використовується функція ПІАРУ під час фестивалів, функція соціальної ідеї (за виключенням молодіжних свят), функція обміну та напрацювання нових проектів, а ще головне функція постійності.

Як на мене, то функція постійності повинна бути присутньою у всіх фестивалях України. Це ж як продовження і результату наших свят, так само і спрощення в організації, фінансуванні та матеріальній базі фестивалів.

 

Можна фестивалити постійно, головне знати для чого це робити, але ж якщо свято проходить без загального соціального значення — це не свято, а пардоньте — проїдання та марна трата ресурсів.

 

Тож знову повернуся до запитання: «Фестивалі — це вигідно чи як?!», мабуть що не зможу дати вичерпної відповіді, але тільки тому, що не даю визначення вигоди, бо все що робить робиться на краще, але знову ж ми не знаємо на перед краще кому, і краще як!