Фестивалі — вигідно чи як?!

 

Фестивалі — вигідно чи як?!
Вже двадцять років маємо свою Незалежність. Двадцять років сперечаємось про доцільність тієї чи іншої мови вдома. Двадцять років гуляємо під проводом комуноверховних магів-перевертнів в економіці, суспільстві, торгівлі і культурі. І що?! Як Вам результати?!
Якщо чесно, то  здається що все ніби й то так має бути. Головне щоб не гірше. Можливо народиться такий герой, який врятує нас від усіх бід, негараздів і інших так би мовити какашок у які не хочеться зовсім вступити.
Герой прийде, і все буде добре, але ми не знаємо коли і для кого.
А поки маємо що маємо! Чи можливо не поки, а завжди 🙂
То ж повертаюсь після невеличкого відводу вбік до теми «Фестивалі — вигідно чи як?!»
Вже більше десяти років як нас захопила хвиля фестивалів і ми почали фестивалити. Фестивалим з кашею в Кам’янці, фестивалим з Махном в Гуляйполі, Києві і Львові (здається), фестивалимо з борщем у Борщеві, фестивалимо з вином у Закарпатті та Криму і так далі.
Що означає фестиваль на українському рівні — це значить розбавити сіру буденність якравим святом (або принаймні спробою яскравого свята).  Та чомусь 70 % цих свят проводиться аби просто провестись і при цьому дуже й дуже мало використовується функція ПІАРУ під час фестивалів, функція соціальної ідеї (за виключенням молодіжних свят), функція обміну та напрацювання нових проектів, а ще головне функція постійності.
Як на мене, то функція постійності повинна бути присутньою у всіх фестивалях України. Це ж як продовження і результату наших свят, так само і спрощення в організації, фінансуванні та матеріальній базі фестивалів.
Можна фестивалити постійно, головне знати для чого це робити, але ж якщо свято проходить без загального соціального значення — це не свято, а пардоньте — проїдання та марна трата ресурсів.
Тож знову повернуся до запитання: «Фестивалі — це вигідно чи як?!», мабуть що не зможу дати вичерпної відповіді, але тільки тому, що не даю визначення вигоди, бо все що робить робиться на краще, але знову ж ми не знаємо на перед краще кому, і краще як!

Вже двадцять років маємо свою Незалежність. Двадцять років сперечаємось про доцільність тієї чи іншої мови вдома. Двадцять років гуляємо під проводом комуноверховних магів-перевертнів в економіці, суспільстві, торгівлі і культурі. І що?! Як Вам результати?!

Якщо чесно, то  здається що все ніби й то так має бути. Головне щоб не гірше. Можливо народиться такий герой, який врятує нас від усіх бід, негараздів і інших так би мовити какашок у які не хочеться зовсім вступити.

Герой прийде, і все буде добре, але ми не знаємо коли і для кого.

А поки маємо що маємо! Чи можливо не поки, а завжди 🙂

 

То ж повертаюсь після невеличкого відводу вбік до теми «Фестивалі — вигідно чи як?!»

Вже більше десяти років як нас захопила хвиля фестивалів і ми почали фестивалити. Фестивалим з кашею в Кам’янці, фестивалим з Махном в Гуляйполі, Києві і Львові (здається), фестивалимо з борщем у Борщеві, фестивалимо з вином у Закарпатті та Криму і так далі.

 

Фестивалі чи як?

Що означає фестиваль на українському рівні — це значить розбавити сіру буденність якравим святом (або принаймні спробою яскравого свята).  Та чомусь 70 % цих свят проводиться аби просто провестись і при цьому дуже й дуже мало використовується функція ПІАРУ під час фестивалів, функція соціальної ідеї (за виключенням молодіжних свят), функція обміну та напрацювання нових проектів, а ще головне функція постійності.

Як на мене, то функція постійності повинна бути присутньою у всіх фестивалях України. Це ж як продовження і результату наших свят, так само і спрощення в організації, фінансуванні та матеріальній базі фестивалів.

 

Можна фестивалити постійно, головне знати для чого це робити, але ж якщо свято проходить без загального соціального значення — це не свято, а пардоньте — проїдання та марна трата ресурсів.

 

Тож знову повернуся до запитання: «Фестивалі — це вигідно чи як?!», мабуть що не зможу дати вичерпної відповіді, але тільки тому, що не даю визначення вигоди, бо все що робить робиться на краще, але знову ж ми не знаємо на перед краще кому, і краще як!

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*